Механіка опитування
Ставлення респондентів визначається онлайн-опитуванням за 8-позиційною матрицею, яка побудована двомірній системі координат: минуле-майбутнє, матеріальне-ідея.

Опитування проводиться у кількох ключових стейкхолдерних групах, яким притаманні різні моделі поведінки і, відповідно, ставлення до репутації бренду:

• споживачі,
• представники органів державної влади та / або місцевого самоврядування,
• медіа (журналісти, блогери тощо),
• оператори ринку (працівники інших компаній цього ринку),
• бізнесмени (власники та керівники компаній інших ринків).

Додатково можуть бути залучені до опитування працівники самої компанії, акціонери тощо, фінансові експерти та інші. Також існує можливість розділення стейкхолдерної групи «споживачі» на більш фокусні групи за статтю, віком, доходом тощо.
Респонденти кожної стейкхолдерної групи обирають із запропонованого переліку брендів два, які відомі їм найкраще (з якими вони взаємодіяли найбільш активно): перший – до якого вони ставляться найбільш позитивно, другий – до якого ставляться найбільш негативно.
Респонденти відповідають на питання 8-позиційної матриці (викладені лінійно з рандомізацією порядку питань) спершу для «ідеального бренду» (яким би вони хотіли бачити бренд), а потім для 2 брендів, які вони обрали, як найбільш знайомі їм.
На завершення опитування респонденти оцінюють рівень впливу на бренд (та його сприйняття ними) інших стейкхолдерних груп.
Важливо, що кількість респондентів по кожному бренду в кожній стейкхолдерній групі має бути достатньою для отримання достеменних оцінок та проходження перевірки коефіцієнтом конкордації (з практики – не менше 12 респондентів).

Аналіз
На основі відповідей респондентів будуються репутаційні профілі брендів (реальних та «ідеального»): усереднені оцінки по кожному з 8 критеріїв кожної зі стейкхолдерних груп. Наприклад – стейкхолдерна група «споживачі» (без розділення на підкатегорії)

Також можливо побачити перетин профілів визначених кожним з опитаних респондентів – визначити репутаційне ядро, його форму та щільність.
Можливе проведення аналізу різностей сприйняття бренду різними стейкхолдерами та визначити які з факторів для якого стейкходера є більше чи менше важливими.

Наступний крок – порівняння репутаційного профілю бренду з «ідеальним брендом», знову ж таки по кожній зі стейкхолдерних груп. Визначення розривів (гепів) у сприйнятті характеристик реального бренду з явленням стейкхолдерів про те яким вони мають бути в ідеалі.

На основі цих розривів обчислюється рівень розбіжності (Рр), який дорівнює сумі різниць між числовими параметрами характеристик реального та «ідеального» брендів по кожній зі стейкхолдерних груп. Та обчислюється сила впливу (Вп) – показник впливовості кожної конкретної групи стейкхолдерів (обчислюється на основі оцінок респондентів сили впливу тої чи іншої стейкхолдерної групи).
На основі цих показників розраховується інтегрований показник репутації бренду (ІПР), якій дорівнює рівню впливу стейкхолдерних груп помноженого на рівень розбіжностей. Сума ІПР усіх стейкхолдерів дає ІПР бренду.